У Центральному державному історичному архіві, у виданні “Статистика України” т.5 вип. ІІ № 76 зазначається, що Катеринославський  землеустрійний  технікум  був  заснований  в  1921  році  у  місті Катеринославі,  курс  навчання  у ньому  тривав  3  роки.

Підстава: 1. “Статистика України”, серій УП Статистика народної освіти. Народна освіта України на 1 січня 1925 р. Установи професійної та політичної освіти Харків /Центральне статистичне управління УРСР/, т.5, вип. ІІ,  № 76.

2. “Екатеринославский адрес – календарь”, 1917 р., видання  губернської типографії, с.137
Примітка:За попередні роки “Екатеринославских адресов – календарей” в бібліотеці немає, що  указано за підписом директора архіву Л.З.Гісцової.
 
      Перший випуск був в 1924 р., в 1925-1926 р.р. навчалося 124 студенти, а в 1926-1927 р.р. – 153 студентів. В  технікумі Землебудування навчалися і закінчили його Арамов Х., Бобров З., Мітєєв А., Калець Н., Абраменко І., Шабанов, Куцигин І.Н. та інші, які активну участь брали в колгоспному і радгоспному землебудуванні.
         В 1929 р. технікум був розформований і його студенти були переведені в інші сільськогосподарські технікуми України.
         У  1939 р. в тій же будівлі на Шевченка, 21 знову був відкритий технікум Землебудування, на І курс якого було прийнято 3 групи, період навчання – 3 роки, технікум  готував фахівців за спеціальностями : технік – землебудівельник  і  агроном. Директором технікуму  був Тітов,  він  і  викладач агротехніки. Викладач геодезії – Дирютин І.А.
      Несподіваний напад гітлерівської Німеччини – призупинив роботу  технікуму, багато викладачів пішло на фронт, студенти  були направлені невеликими групами в колгоспи і радгоспи Дніпропетровщини на збирання врожаю і вивезення скота. А потім настали темні  дні  фашистської окупації.
       У листопаді 1943 р. розпочались навчальні  заняття в технікумі Землебудівництва. Технікум знаходився в довоєнній будівлі по вул.Шевченка, 21.  Тяжкими  були  перші післявоєнні роки. Територія технікуму займала половину першого поверху, другу половину  займало художнє училище, а на 2 –х інших поверхах розміщено художній музей. Напівпідвальний поверх був частково зруйнований і засипаний сміттям. Будівля учбового корпусу майже не опалювалася,  не було лабораторій, кабінетів,  бібліотеки.
         Не дивлячись на труднощі, небагаточисельний педагогічний колектив (директор технікуму Бологуб Ф.Є., викладацький колектив з 10 чоловік), стійко і наполегливо боролися за створення матеріально-технічної бази. І в 1944  році навчальний процес поступово налагоджується, нормалізується аудиторний фонд, з’являються  меблі, створюються  кабінети, що поповнюються  необхідним  обладнанням. На цей час в технікумі навчаються 4 групи: (І курс – 2 групи, ІІ курс  - 1 група ІІІ курс – 1 група) Разом 101 чоловік.
         В 1944 р. по сумісництву в технікумі розпочинають роботу головний інженер Дніпропетровського облземвідділу Петруша Андрій Дмитрович. Він відмінно знає всі види робіт,  усі  вимоги  землеустаткування,  і  навчання  веде  на  їх  основі. Широко залучає  учнів  до  виконання  основних  робіт  на  підприємстві,  допомагає  учням  на  практиці.
17 травня 1945 р. відбувся перший випуск техніків-землебудівельників в кількості 12 чоловік.
14 грудня 1956 року Міністерство сільського господарства СРСР видало наказ № 759 з реорганізації землебудівельного технікуму в технікум електрифікації сільського  господарства.
Перші та другі курси всіх спеціальностей були переведені на нову спеціальність, а старшим був наданий шанс закінчити технікум по вибраній  спеціальності. Перед колективом технікуму стали тяжкі задачі: на протязі 1956-1957 р.р. забезпечити підготовку спеціалістів по різнорідним спеціальностям; за короткий період сформувати викладацький колектив нової спеціальності та  відповідну  матеріальну  базу.
В 1959 р. викладацький колектив був в основному сформований. Найважче було будівництво нової матеріальної бази. Будівництво нового навчального корпусу, яке було почате в 1952 р.,  закінчилось в 1958 р.